Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (24)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Гайсенюк Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
1.

Савченко А. С. 
Характеристика променевих ускладнень у хворих на лімфому Годжкіна та негоджкінські лімфоми при опроміненні на лінійному прискорювачі [Електронний ресурс] / А. С. Савченко, Л. О. Гайсенюк, Г. В. Кулініч, В. П. Лаврик // Український радіологічний журнал. - 2013. - Т. 21, Вип. 2. - С. 222-226. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2013_21_2_33
На основании ретроспективных данных историй болезни изучены характер и частота встречаемости лучевых реакций и повреждений при облучении грудной клетки на линейном ускорителе у онкологических больных в клинике ГУ "Институт медицинской радиологии им. С. П. Григорьева НАМН Украины" в течение 2011 года.
Попередній перегляд:   Завантажити - 396.85 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Гайсенюк Л. О. 
Кардіальні ризики у хворих на рак легень у динаміці проведення променевого лікування на лінійному прискорювачі [Електронний ресурс] / Л. О. Гайсенюк, Г. В. Кулініч, А. С. Савченко // Український радіологічний журнал. - 2014. - Т. 22, вип. 3. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2014_22_3_5
Мета роботи - визначити стан серцево-судинної системи (ССС) у хворих на рак легень (РЛ) під час та після закінчення фотонного терапевтичного опромінювання на лінійному прискорювачі для оцінки ризику та ранньої діагностики ускладнень променевої терапії (ПТ). Виконано клініко-інструментальне дослідження 35 хворих на РЛ у процесі проведення ПТ на лінійному прискорювачі Clinac 600 С. У ході клінічного дослідження вивчено стан ССС шляхом аналізу скарг пацієнтів, результатів об'єктивних методів досліджень і висновків суміжних спеціалістів. У ході інструментального дослідження проведено ЕКГ та Ехо-КГ. Біоелектричну активність міокарда та ознаки коронарної недостатності та (чи) порушення серцевого ритму оцінено за допомогою електрокардіографа FX-326U. Опромінення проведено в конвекційному режимі фракціонування - разова осередкова доза 2 Гр, 5 фракцій на тиждень до сумарної осередкової дози 68 - 70 Гр. За підведення 40 Гр після запланованої двотижневої перерви виконували контрольну комп'ютерну томографію органів грудної клітки. За відсутності ознак розпаду пухлини і прогресування пухлинного процесу об'єм опромінення зменшували до розмірів первинного осередку пухлини та здійснювали 2-й етап ПТ. У процесі проведення ПТ на лінійному прискорювачі у хворих на РЛ відзначено прогресування хронічної серцевої недостатності. У хворих із супутньою кардіопатологією у вигляді ішемічної хбороби серця (ІХС) за поєднання гіпертонічної хвороби з ІХС у 70 % випадків виявлено підвищення частоти розвитку ускладнень з боку ССС після проведення ПТ. Вагомими маркерами прогресування серцево-судинної патології після ПТ слід вважати порушення ритму та провідності, чіткі ЕКГ-ознаки ішемії у вигляді порушення процесів реполяризації, зниження вольтажу або інверсію зубця Т, діастолічну дисфункцію за типом недостатньої релаксації та систолічну дисфункцію міокарда лівого шлуночка. Вчасна діагностика променевих ускладнень з боку ССС вимагає динамічного нагляду за хворими, які одержували ПТ, особливо за наявності супутньої кардіопатології, із застосуванням сучасних клініко-інструментальних методів обстеження.
Попередній перегляд:   Завантажити - 428.78 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Арсенюк В. В. 
Епідуральна анестезія як ефективний компонент мультимодальної аналгезії при гострому панкреатиті [Електронний ресурс] / В. В. Арсенюк, Л. В. Гайсенюк, Д. В. Петрук, А. М. Бартош, Т. В. Дідич, І. І. Войтенко, О. В. Красовський, О. В. Гринів // Клінічна хірургія. - 2016. - № 6. - С. 20–23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_6_7
Проаналізовані результати лікування 46 пацієнтів з приводу гострого панкреатиту (ГП). Запропонований лікувальний алгоритм який крім базової медикаментозно-інфузійної терапії, передбачав мультимодальне знеболення шляхом поєднаного застосування епідуральної анестезії (ЕА) та нестероїдного протизапального препарату Дексалгін ін'єкт. Мультимодальна аналгезія - це ефективний та патогенетично обгрунтований метод у комплексі лікування хворих з приводу ГП, дозволяє зменшити до мінімуму використання опіоїдних препаратів або взагалі не застосовувати їх.
Попередній перегляд:   Завантажити - 106.048 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Арсенюк В. В. 
Епідуральна анестезія як ефективний компонент мультимодальної анальгезії лікувального алгоритму при травмі підшлункової залози та післятравматичному панкреатиті [Електронний ресурс] / В. В. Арсенюк, Д. В. Петрук, О. О. Зарицький, Л. В. Гайсенюк, А. М. Бартош, Т. В. Дідич, О. В. Гринів // Biomedical and biosocial anthropology. - 2016. - № 26. - С. 160-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2016_26_45
Проаналізовані результати лікування 46 пацієнтів з приводу гострого панкреатиту (ГП). Запропонований лікувальний алгоритм який крім базової медикаментозно-інфузійної терапії, передбачав мультимодальне знеболення шляхом поєднаного застосування епідуральної анестезії (ЕА) та нестероїдного протизапального препарату Дексалгін ін'єкт. Мультимодальна аналгезія - це ефективний та патогенетично обгрунтований метод у комплексі лікування хворих з приводу ГП, дозволяє зменшити до мінімуму використання опіоїдних препаратів або взагалі не застосовувати їх.
Попередній перегляд:   Завантажити - 232.515 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Красносельський М. В. 
Практично-організаційна та наукова діяльність Державної установи "Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України" з проблем медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс] / М. В. Красносельський, Л. О. Гайсенюк, Г. В. Кулініч, Л. Я. Васильєв // Український радіологічний журнал. - 2016. - Т. 24, вип. 2. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2016_24_2_3
Висвітлено основні напрямки діяльності та досягнення з практично-організаційної та наукової діяльності Державної установи "Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України" в подоланні медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Попередній перегляд:   Завантажити - 291.876 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Гайсенюк Л. А. 
Експертиза професійних раків щитоподібної залози у працюючих із джерелами іонізуючого випромінення [Електронний ресурс] / Л. А. Гайсенюк, Г. В. Кулініч, Л. Л. Стадник // Український радіологічний журнал. - 2017. - Т. 25, вип. 4. - С. 276-279. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2017_25_4_5
Мета роботи - проаналізувати випадки професійного раку щитоподібної залози (ЩЗ) у фахівців, що працюють у сфері дії іонізуючого випромінення. Проаналізовано 14 медичних справ пацієнтів з пухлинними захворюваннями ЩЗ. У 12 із них встановлено діагноз раку ЩЗ, у 2 - змішаного та багатовузлового зоба. Всім пацієнтам виконано оперативне втручання: у 6 - геміструмектомію, у 8 - субтотальну резекцію ЩЗ із лімфодисекцією. У ході гістологічного дослідження у 11 пацієнтів встановлено папілярну карциному, у 1 - фолікулярний рак. Серед пацієнтів, хворих на рак ЩЗ, у 5 встановлено I стадію захворювання, у 6 - II, у 1 - III. Керуючись положеннями Інструктивно-методичного листа Центральної лікарсько-експертної комісії ДУ "Інститут медицини праці НАМН України" N 20/1377 від 22.12.2010 р., у 5 хворих на рак ЩЗ, працюючих у сфері дії іонізувального випромінення в строки з 2011 до 2017 р., ЦДК встановлено діагноз професійного раку. У хворих даної категорії, медичні справи яких були розглянуті до 2011 р., діагноз професійного раку не було встановлено в зв'язку з відсутністю цього діагнозу в Переліку професійних захворювань згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1662 від 08.11.2000 р. Зроблено висновки, що слід визначити невелику кількість медичних справ пацієнтів із пухлинами ЩЗ, які працюють із джерелами іонізувальних випромінень. Актуальним питанням є подальше вдосконалення діагностичних критеріїв професійних раків у професіоналів даної категорії.
Попередній перегляд:   Завантажити - 263.522 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Гайсенюк Л. О. 
Досвід роботи центральної диспансерної комісії у проведенні експертизи професійних раків у працюючих із джерелами іонізуючого випромінення [Електронний ресурс] / Л. О. Гайсенюк, Г. В. Кулініч, Л. Л. Стадник, М. В. Москаленко // Український радіологічний журнал. - 2017. - Т. 25, вип. 4. - С. 280-285. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2017_25_4_6
Мета роботи - аналіз досвіду роботи Центральної диспансерної комісії (ЦДК) під час проведення експертизи професійних раків у фахівців, що працюють у сфері дії іонізуювального випромінення (ІВ). Проаналізовано 305 медичних справ осіб, працюючих із джерелами ІВ, серед них 90 % - працівники урановидобувної та переробної промисловості. Оцінено їх медичну документацію у співвідношенні з нормативними документами, які містять перелік професійних захворювань професіоналів даної категорії. Проведено реконструктивну оцінку та проаналізовано накопичені дози професійного опромінення у працюючих, які, як правило, не перевищували гранично допустимі дози згідно з НРБУ-97. У 159 із 305 онкохворих зі стажем роботи у шкідливих умовах не менше 10 років встановлено діагноз професійного раку. Серед професійних раків найчастіше зустрічалися рак легень та органів дихання - у 105 осіб, на другому місці були хвороби системи кровотворення - у 19, в окремих випадках мали місце інші локалізації раків: рак щитоподібної залози, порожнини рота, слинних залоз, рак шкіри, сечового міхура, нирки, стравоходу, які також визнані професійними відповідно до Переліку професійних захворювань згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1662 від 08.11.2000 р. та Інструктивно-методичним листом Центральної лікарсько-експертної комісії ДУ "Інститут медицини праці НАМН України" N 20/1377 від 22.12.2010 р. Зроблено висновки, що досвід роботи Центральної диспансерної комісії доводить актуальність подальшої розробки діагностичних критеріїв встановлення діагнозу професійних раків у осіб, що працюють із джерелами ІВ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 276.027 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського